Придбати роботи.
Представлені
роботи доступні до придбання, як авторські відбитки.
Кожен із них може існувати не більше як в 10
екземплярах, підписується авторкою та має індивідуальний сертифікат
автентичності.
Роботи надруковані на папері Hahnemühle Fine Art Rag Metallic (340
gsm, 100% Cotton), високоякісному музейному папері, що дозволяє передати
виразну фактуру, глибину кольору та чіткість деталей з гарантією
до 100 років.
Кожен
відбиток є самостійним арт-об’єктом, створеним із увагою
до матеріалу та якості виконання.
Роботи у цьому розділі - це не просто зображення,
а зафіксований стан авторки. Вони створенні на перетині світла, тіла
і природи- як відчуття, яке не можливо відтворити вдруге.
«Таємниця пелюсток»
Магія складання - глибока, як сам Всесвіт.
У кожному шарі захована безкінечність.
«Secret of Petals»
A magic of unfolding — as deep as the universe itself. In every layer, an infinity is hidden.
«Глибина»
Світ, що існує всередині, тихіший за зовнішній.
І саме там почути себе— найважливіше.
«Depth»
A world that exists within is quieter than the outer one. And it is there that hearing oneself matters most.
«Квітіння»
Життя існує - воно прагне розквіту. Гілка вже містить у собі квітку - як можливість, як неминучість. Розквіт не потребує дозволу. Він відбувається.
«Bloom»
Life exists — it strives to bloom. A branch already holds a flower within — as a possibility, as an inevitability. Blooming does not require permission. It happens.
«Квіткове дитя в колисці»
Триптих
Тиша, в якій виникає життя. Квітка і крига -
два стани одного руху.
«Flower Child in a Cradle»
Triptych
A Stillness where Life emerges. Flower and Ice - two states of the same movement.
«Квіткове дитя в колисці»
Триптих
Тиша, в якій виникає життя. Квітка і крига - два стани одного руху.
«Flower Child in a Cradle»
Triptych
A Stillness where Life emerges. Flower and Ice - two states of the same movement.
«Квіткове дитя в колисці»
Триптих
Тиша, в якій виникає життя. Квітка і крига - два стани одного руху.
«Flower Child in a Cradle»
Triptych
A Stillness where Life emerges. Flower and Ice - two states of the same movement.
«Попіл», автопортрет
Другий рік війни.
Повернення. Перша зима. Квітень.
Дослідження того, що тримає.
«Ash», (ashes self-portrait)
The second year of War. Return. The first winter. April. A search for what holds me.
«Новорічні люди»
Місто в темряві. І лише одна точка світла, що мерехтить. Там, де з’являється радість, світло перестає бути прикрасою - воно стає необхідністю.
«New Year People»
A city in darkness. And only one point of the light flickers. Where joy appears, light is no longer decoration — it becomes a necessity.
«Іграшки. Пожежа»
У час, коли вогонь стає реальністю, м’якість не зникає. Між страхом і теплом залишається щось крихке, але достатнє, щоб витримати.
«Toys. Fire»
In a time when fire becomes real, softness does not disappear. Between fear and warmth, something fragile remains, yet enough to endure.
«Проростання»
Земля, трава, пісок, вітер - все обіймає. Тому що рідне.
«Sprouting»
Earth, grass, sand, wind — everything embraces. Because it is familiar.
«Попіл анемонів»
Краса не зникає разом із формою. Навіть у зниканні вона зберігає себе. Як жест, залишений для тих, хто здатен побачити.
«Ash of Anemones»
Beauty does not vanish with form. Even in disappearance, it preserves itself. Like a gesture
left for those who are able to see.
«Принцеса»
У час, коли зовнішня краса зникає, вона не зникає всередині. Стан, у якому цінність не потребує підтвердження. Тиха впевненість
бути собою.
«Princess»
In times when outer beauty fades, it does not disappear within. A state where value needs no confirmation. A quiet confidence to be oneself.
«Дівчина на кулі»
Якби можна було обійняти Землю, ми б відчули, що вона тримає нас. І водночас потребує тепла у відповідь. Кожна з нас — як окрема планета,
у якій уже є життя, рух і народження. Ми повторюємо природу в собі - і в цьому диво.
«Girl on the Sphere»
If we could embrace the Earth, we would feel that it holds us. And at the same time, it needs warmth in return. Each of us is like a separate planet,
already carrying life, movement and birth within.
We repeat nature within ourselves and in this, there is a Wonder.
«Мушлі»
Скарби залишаються всередині - тихими, збереженими, майже недоторканими. І лише іноді світло торкається їх достатньо, щоб вони стали видимими.
«Shells»
Treasures remain within - quiet, preserved, almost untouched. And only sometimes light touches them just enough to make them visible.
«Галя»
Є голоси, які не зникають з часом. Вони проходять крізь покоління, змінюють обличчя,
але залишаються впізнаваними. У присутності іншої людини іноді раптом з’являється відчуття близькості - ніби пам’ять повертається не словами, а теплом. Як щось рідне, що вже було.
«Halya»
Some voices do not disappear with time. They move through generations, changing faces, yet remaining recognizable. In the presence of another person, there can be a sudden sense of closeness -
as if memory returns not in words, but in warmth.
Like something familiar, that has always been there.
«Весна»
Подих природи, такий же потужний, як народження нового. Те, що з’являється тихо,
вже неможливо зупинити.
«Spring»
The breath of nature, as powerful as the birth of something new. What appears quietly yet can no longer be stopped.
«Я вибухнула»
Енергія, яка накопичується, не зникає. Вона прискорює рух, відчуття, дихання. Я красива.
Я потрібна собі. Я тимчасова в цьому світі -
тому поспішаю жити.
«I have exploded»
Energy that builds up does not disappear. It accelerates movement, feeling, breath. I am beautiful. I am enough for myself.I am temporary in this world - that’s why I hurry to live.
«Секрет»
У кожного з нас є те, що залишається невидимим. Наші думки, наші страхи, наші бажання - і навіть наш початок
та кінець.
Не все потребує пояснення. Є речі, які мають залишатися в тиші, збережені тільки для нас.
«Secret»
Each of us carries something unseen. Our thoughts, our fears, our desires - even our Beginning and our End. Not everything needs to be explained. Some things are meant to remain in silence reserved only for ourselves.
«Джокер»
У час, коли неможливо передбачити, незнання стає частиною реальності. Життя — як гра, у якій карти приховані. І лише інтуїція веде далі.
«Joker»
In a time when nothing can be predicted, not knowing becomes part of reality. Life feels like a game with hidden cards. And only intuition
leads the way forward.
«Я мама»
У певний момент я раптом усвідомила: моя дитина росте. Його дитинство відбувається просто зараз — тут, у реальності війни. І попри це, найбільшим щастям для мене є бачити його щасливі очі, чути його сміх. У цих миттєвостях - життя, яке сильніше за страх. Повітряні тривоги ми переживемо. Маємо пережити. Маємо продовжувати жити.
«I Am a Mother»
At a certain moment I suddenly realized: my child is growing up. His childhood is happening right now - here, within the Reality of the War. And despite everything the greatest happiness for me is to see his joyful eyes, to hear his laughter. In these moments the life proves to be stronger than fear. We will get through the air raids. We have to. We will keep going.
«Мозаїчна історія»
Пам’ять складається з фрагментів — світлих і темних, чітких і розмитих. Ми збираємо себе протягом усього життя, як мозаїку з досвіду, зустрічей, втрат і любові. І лише з часом починаємо бачити в цьому візерунку відповідь на запитання: хто ми є.
«Mosaic Story»
Memory is made of the Fragments — light and dark, clear and blurred. We assemble ourselves over a lifetime like a mosaic of experiences, encounters, losses and love. And only with time we see within this pattern an answer to the question of who we are.
«Попіл»
Після вогню не залишається порожнечі.
Залишається слід.
Те, що вже не горить, але ще зберігає тепло.
Форма зникає, але не зникає присутність.
У цьому стані тиші щось починається знову.
«Ash»
After fire there is no emptiness. There is a trace.
What no longer burns, yet still holds warmth.
Form disappears, but presence remains. In this state of stillness, something begins again.
«Попіл»
Після вогню не залишається порожнечі.
Залишається слід.
Те, що вже не горить, але ще зберігає тепло.
Форма зникає, але не зникає присутність.
У цьому стані тиші щось починається знову.
«Ash»
After fire there is no emptiness. There is a trace.
What no longer burns, yet still holds warmth.
Form disappears, but presence remains. In this state of stillness, something begins again.
«Атака»
Це стан напруги і внутрішнього зіткнення. Червоний тут — не лише про агресію, а про силу, яка виходить назовні, коли її вже неможливо стримувати.
Це момент, коли життя стискається до відчуття боротьби — зовнішньої чи внутрішньої. І водночас — це про вразливість, яка ховається під цією силою.
«Attack»
A state of tension and inner collision. Red here is not only about aggression but about a force that breaks through when it can no longer be contained.
It is a moment when life narrows into the feeling of struggle — external or internal. And at the same time it reveals the vulnerability hidden beneath that force.